| Интернет-газета "ВИННИЦКАЯ ИНФОРМАЦИЯ" |
|
|
"Чи легке життя випускників?" Автор: Левчук Ірина levchuk_o@ukr.net Це питання турбує багатьох підлітків. Адже, коли востаннє переступаєш рідні сходинки школи – місце, де навчалися писати, читати, рахувати, розмірковувати, висловлювати думку, починається справжнє життя, яке надалі буде приносити нам, як і багато радощів, так і не менше прикрощів. Перша вчителька – друга матір, а школа – це другий рідний дім. Будучи школярами, підлітки навчаються, готуються до справжніх випробувань, звичайно, роблять багато помилок та водночас навчаються на них. Сімнадцятирічний вік – це підлітковий вік, юність - найпрекрасніший і, разом з тим, дуже трагічний етап в житті людини. Тут поєднано все: тверезий розум, буря пристрастей, перше незабутнє кохання, а також перша ненависть, доброта, милосердя й жорстокість, щастя та горе… Це такий етап, коли юна особистість формується, тобто йде величезна робота над собою. Людина відкидає усі непотрібні погані якості: лінощі, заздрість, підлість, боягузливість і розвиває в собі сміливу, гідну особу, яка в майбутньому обов'язково досягне найвищих вершин Всесвіту. Але перш за все, необхідне велике бажання, терпіння, багато наполегливої та важкої праці та віра в самого себе. Вдалий вибір професії – це основа нинішніх випускників. Від вірного вибору залежить майбутнє молодої людини. Саме в такий нелегкий період, підлітки обирають мету. Мету, за яку будуть боротися упродовж усього дорослого життя. Спочатку їм здається, що це неможливе явище і їхні заповітні мрії та бажання – це тільки наївні ілюзії, які швидко залишать їх розум. Але через певний час, а саме після довготривалої роботи, ми бачимо перші результати наших прагнень. Згодом будуть ще і ще більші успіхи, але для цього потрібно багато мужності, цілеспрямованості… В підлітковому віці виникають багато питань, багато прагнуть бути ідеальними. Дуже часто з'являється прагнення стати схожим на своїх кумирів чи на інших знаменитостей, чи просто хороших людей (які, у очах підлітків є дійсно ідеальними), котрі не виконують того, чого від них чекають підлітки. На мою думку, кожна людина має бути саме такою, якою вона є насправді. Звичайно, не виключаємо удосконалення: потрібно працювати над собою, збагачувати свій внутрішній та духовний світ, але прагнення бути схожими на когось іншого – це невірний шлях до удосконалення особистості. Лише та людина, яка буде створювати свій особистий ідеал своєї ж душі, буде подобатися оточуючим, можливо, навіть інші будуть рівнятися на неї. З такими особами завжди цікаво спілкуватися, вести бесіду і водночас приємно проводити час. Людина, яка мріє і реалізовує свої прагнення – досягне усього, навіть неможливого. Інші, які ж тільки мріють – витрачають марно час і зусилля. Адже чим більше праці ми прикладемо для створення чогось дивовижного, тим краще нам вдасться створити нове, задумане. Скептики кажуть, що мрії зникають до 30 років. Будемо сподіватися, що це не так, і що ми зможемо зберегти все те, що заплановане упродовж всього життя. |